Придбання корпоративних прав у ТОВ
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник товариства має право відчужити свою частку (частину частки), у статутному капіталі товариства оплатно або безоплатно іншим учасникам товариства або третім особам лише в тій частині, в якій частка є оплаченою. Статутом товариства може бути встановлено, що відчуження частки (частини частки) та надання її в заставу допускається лише за згодою інших учасників.
Законодавством України
не вимагається нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу частки в статутному капіталі ТОВ. Водночас,
для внесення змін до складу учасників ТОВ є необхідним
підписання акту приймання-передачі частки (частини частки) у статутному капіталі такого ТОВ, підписи на якому
нотаріально завіряються (ч. 5 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).
Варто звернути увагу, що
право власності на частку у статутному капіталі ТОВ у третьої особи виникає
з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін. Закон не пов’язує момент виникнення права участі у ТОВ з моментом державної реєстрації відповідних змін у складі учасників ТОВ
(постанова КГС ВС від 24.01.2022 у справі № 912/3711/19).
Форми придбання визначаються Законом України «Про захист економічної конкуренції». Відповідно до ч.2 ст. 22 Закону концентрацією визнається:
1)
злиття суб’єктів господарювання або
приєднання одного суб’єкта господарювання до іншого;
2)
набуття безпосередньо або через інших осіб контролю одним або кількома суб’єктами господарювання над одним або кількома суб’єктами господарювання чи частинами суб’єктів господарювання, зокрема, шляхом, передбаченим п.2 ч.2 ст. 22 Закону;
3)
створення суб’єкта господарювання двома і більше суб’єктами господарювання, який протягом тривалого періоду буде самостійно здійснювати господарську діяльність, але при цьому таке створення не призводить до координації конкурентної поведінки між суб’єктами господарювання, що створили цей суб’єкт господарювання, або між ними та новоствореним суб’єктом господарювання;
4)
безпосереднє або опосередковане придбання, набуття у власність іншим способом чи
одержання в управління часток (акцій, паїв), що забезпечує досягнення чи перевищення 25 або 50 відсотків голосів у вищому органі управління відповідного суб’єкта господарювання.
Концентрація, яка
потребує надання дозволу,
є забороненою до отримання такого дозволу. До надання такого дозволу учасники концентрації зобов’язані утримуватися від дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції та неможливості відновлення початкового стану. За потребою можна звернутися до АМКУ для отримання попереднього роз’яснення про необхідність отримання дозволу.
Відповідальність у разі порушення цієї заборони: штраф в розмірі до 5 % доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за попередній рік.
Due Diligence
Due Diligence — процедура детальної незалежної перевірки об’єкту інвестування, здійснювана від імені інвесторів для формування в них об’єктивного уявлення про об’єкт інвестування.
Етапи Due Diligence:
- Ціль Due Diligence: бізнес (корпоративні права, акції); нерухомість.
- Підписання NDA (договір про нерозголошення конфіденційної інформації).
- Структуризація угоди (вибір оптимальної моделі придбання).
- Проведення аудиту (юридичний, фінансовий та податковий, технічний) та оцінки ризиків (підготовка звіту за підсумками аудиту).
Ризики при купівлі бізнесу
- Корпоративні ризики: не сформовано статутний капітал; не здійснено розрахунків між попередніми учасниками; відсутня згода подружжя на продаж корпоративних прав; застава корпоративних прав; положення корпоративного договору.
- Ризики, пов’язані з активами: іпотека, застава, обтяження, арешт; недоліки під час оформлення документів на будівництво; недоліки з оформлення прав на землю; технічні недоліки об’єкта нерухомості; неприйнятні умови договору оренди; гарантійні платежі.
- Ризики, пов’язані з діяльністю: здійснення діяльності без ліцензії, дозволу; невідповідність ліцензійним умовам; недоліки у веденні податкового та бухгалтерського обліку.
- Ризики, пов’язані з боргами бізнесу, який купується: борги перед кредиторами; штрафи, пеня, нараховані держорганами; векселі; порука тощо.
- Трудові ризики, пов’язані з інтелектуальною власністю: вимоги робітників з оплати виконаної роботи, штрафи Держпраці тощо.
Види документів щодо угод
- Попередні угоди – будь-які домовленості між сторонами щодо правочину (зазвичай не мають обов’язкової сили, крім певних їх положень, однак відіграють важливу роль як в підготовці, так і в реалізації запланованої угоди).
- Транзакційні документи. Набір документів залежить від багатьох факторів, найбільш очевидні з яких: структура правочину, юрисдикція сторін угоди, домовленості сторін щодо застосованого до угоди права та інші.
- Пост-транзакцiйнi документи – спрямовані на коректне закриття угоди. Перелік таких документів визначається на етапі підготовки транзакційних документів та, по суті, визначається такими транзакцiйними документами.
Рекомендуємо перед вчиненням правочину врахувати: проведення розрахунків між сторонами; необхідність внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; необхідність внесення змін до статутних документів; необхідність переоформлення документів на земельну ділянку, переукладання договору оренди земельної ділянки; переукладання договорів на комунальні послуги.
Судова практика
Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ (розумна обачливість покупця). При придбанні майна (частки у статутному капіталі) покупець мав би проявляти розумну обачливість і дослідити історію вибуття майна у попередніх власників – учасників хоча б за останні три роки, що є стандартною діловою практикою при купівлі частки у статутному капіталі товариства, особливо у розмірі 100%
(постанова КГС ВС від 17.03.2021 у справі № 922/634/19).
Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ (неоплачена частка). Підставою звернення до суду було те, що при укладенні оспорюваного договору відчуження відчужувана частка у статутному капіталі ТОВ була неоплаченою та не могла бути відчужена позивачем. Позивач спочатку при укладенні оспорюваного договору надав державному нотаріусу довідку, яка підписана ним як директором ТОВ, відповідно до якої він володіє 100% статутного капіталу ТОВ та частка, що йому належить, сформована повністю; у Договорі підтвердив, що вклад (внесок) продавця сформовано за рахунок внесення грошових коштів; гарантував, що відчужувана за даним договором частка на момент укладання цього договору сплачена в повному обсязі; здійснив відчуження частки, чим фактично усвідомлював юридичні наслідки укладення такого правочину. Тому дії позивача щодо звернення до суду з позовом про визнання недійсним договору, є недобросовісними та такими, що суперечать його попередній поведінці
(Постанова КГС ВС від 22.02.2022 у справі № 904/6293/20).
Якщо у вас є питання по цим темам, готові надати вам консультацію. За детальною інформацією звертайтесь за контактами зазначеними нижче.
З повагою,
команда
Crowe Mikhailenko
+38 063 466 8242
Marketing_crowe_legal@crowe.com.ua
