Кур’єри, репетитори – “бізнес для виживання” і населення, і держави. Як його не загубити?
Війна вбиває бізнес, зростає безробіття та скорочуються надходження до держбюджету. Шлях до збереження добробуту – розвиток малого та мікробізнесу.
Українські воїни впевнено перемагають російського окупанта на полі бою. Економіка нашої країни також працює задля цього, українська влада постійно шукає шляхи поповнення державного бюджету. На жаль, часто ці пошуки виливаються у протиправні донарахування з боку податкової служби, відмови в бюджетному відшкодуванні, масові блокування податкових накладних. На фоні війни, руйнувань та зменшення обсягів діяльності це призводить до ще більшого згортання бізнесу.
Результат цього, зокрема, – загальне зменшення податкових надходжень до скарбниці держави, збільшення безробіття, а також зростання тіньового сектору економіки. Все це ніяк не допомагає відновлювати економіку.
Які є можливості для збереження малого та мікробізнесу в Україні у цей складний час і покращення ситуації в державі з надходженнями до бюджету?
Горезвісна детінізація
Відповідь на це питання лежить у площині компромісної детінізації.
Суспільство загалом зацікавлене у створенні умов для розвитку мікробізнесу та виходу його в офіційне правове поле.
Окрім своєї основної задачі – приносити прибутки власникам – будь-яка підприємницька діяльність створює низку зовнішніх ефектів, які, відповідно, стають об’єктами державної політики.
Загальновизнаними позитивними ефектами мікробізнесу є:
– Масове створення робочих місць, невеликим коштом та без необхідності державного втручання. Це стає особливо актуальним у періоди циклічних спадів та інших економічних криз, оскільки розриває хибне коло “падіння виробництва – падіння зайнятості – падіння доходів – падіння попиту – подальше падіння виробництва”.
Інші методи контрциклічної політики, які використовуються для цього (організація масових громадських робіт, виплата допомоги з безробіття), гірші, порівняно зі зростанням мікробізнесу, оскільки, з одного боку, потребують великих державних витрат (з відповідними наслідками у вигляді зростання державного боргу); а з другого – виховують патерналізм.
Додатково соціальна роль мікробізнесу зростає у сучасному світі через масове вивільнення працівників нетворчих спеціальностей, яке відбувається завдяки технічному прогресу. Навіть “бізнес для виживання” (subsistence entrepreneurship) – є і завжди буде залишатися прогресивним явищем, навіть попри свою низьку економічну ефективність та відсутність перспектив, але як позитивна альтернатива державним витратам і патерналізму. Усі ці фактори набувають особливого значення з огляду на руйнівний вплив війни на українську економіку;
– З аналогічних міркувань, мікробізнес вважається найбільш ефективним способом боротьби з бідністю.
Окремі люди та цілі регіони, що потрапили у “пастку бідності”, потребують ресурсного імпульсу, який дозволив би їм запустити спіраль виходу зі злиднів. Головні проблеми тут пов’язані, з одного боку, з обмеженістю ресурсів уряду – їх треба використовувати ощадливо, в оптимальний спосіб, а з іншого – зі стимулюючою (точніше, дестимулюючою) роллю ресурсів.
З цього погляду, грошові трансферти є найбільш витратним способом боротьби з бідністю, який до того ж створює хибні стимули й породжує культуру бідності. Натомість сприяння мікробізнесу є найефективнішим. Вартість створення одного робочого місця у мікробізнесі – найменша з усіх.
– Критично важливою є роль мікробізнесу як “колиски” для реалізації творчого, зокрема, підприємницького потенціалу. Не усі люди наділені такими талантами, але суспільство дуже зацікавлене у тому, аби усі обдаровані підприємці отримали можливість спробувати себе і у разі успіху розвинути діяльність.
Це зазвичай неможливо зробити у межах великих підприємств, які вже існують, оскільки від виконавців здебільшого вимагаються зовсім інші якості, ніж потрібні для власника бізнесу. На рівні ж мікробізнесу відбувається відсів, і найздібніші отримують можливість вирости. Що ширшим є коло цього відсіву, то кращим буде результат – повніше реалізовуватиметься підприємницький потенціал нації, збільшуватиметься національне багатство. Особливо це стосується постіндустріальної стадії розвитку, де саме таланти стають найбільшим багатством нації.
Які є можливості для оподаткування та надбання світового досвіду, ви можете прочитати детальніше за цим посиланням: https://finance.liga.net/ua/ekonomika/opinion/kurery-repetitory-biznes-dlya-vyjivaniya-i-naseleniya-i-strany-kak-ego-ne-pogubit?fbclid=IwAR3tsI9myRZ4OejUXgoFohUAbn4n0yRai7i3Yqw1oZhjCOr6fPVNKFfnyeg
З повагою,
Віталій Смердов, партнер податкової практики Crowe Mikhailenko, директор Палати податкових консультантів
